Бесіда під час пісочної терапії
На фото – Інтерактивна пісочниця Бріолайт
Перед тим як розпочати пісочну терапію за допомогою інтерактивної пісочниці, спеціалісту потрібно “ввести” дитину в роботу з піском. Зазвичай використовують такий прийом: “ Уяви, що це пустеля, де ще жодного разу не ступала нога людини. І ти можеш зробити тут будь-що. Створи свій ідеальний світ/ відтвори найкращій день свого життя/ побудуй те, що хочеш та інше”. Така інструкція допоможе дитині перенести свої страхи, відчуття, диспозицію з реального світу на пісочний лист.
Реалізовуючи на піску фантастичні сюжети, дитина несвідомо набуває досвід вирішення життєвих ситуації. Сучасне, інтерактивне підсвічування допоможе дитині краще поринуту в створений світ.
Коли спеціаліст “ввів” дитину до пісочної середи бесіда не припиняється. Коли дитина побудує свій сюжет (а іноді і під час цього процесу) потрібно розширювати інструкцію або задавати питання:
- “Якщо тобі не вистачає фігури, то можешь підійти та взяти з полиці/коробки”
- “Якщо у піску є зайві фігури – прибери їх”
- “Розкажи про те, що ти створив. Що це за країна, хто в ній живе?”
- “Який характер мають герої твого сюжету/ світу/ міста? Як вони тут опинилися?”
- “ У яких взаєминах перебувають твої герої?”
- “Чи всім добре у твоєму світі? Якщо ні, то як можна вирішити його проблеми та зробити так, щоб всім було добре?”
- “ Що буде відбуватися на сюжеті далі? Які плани на майбутнє у твоїх героїв?”
Іноді на сеансі пісочної терапії можна задати всі ці питання одразу, а іноді одне питання потрібно проробити декілька занять поспіль. Спеціалісту потрібно балансувати між питаннями, які стимулюють його робити зміни та які допомагають зрозуміти, що відбувається зараз. Корисним досвідом для дитини буде дати зрозуміти, що фігури додавати, переміщувати, вносити зміни в сюжет, прибирати те, що більше не потрібно та вирішувати проблеми.
Буває що дитина нічого не хоче змінювати. Тут важливо зрозуміти, ця картина відображає внутрішню стабільність та відсутність невирішеного конфлікту АБО страх внести зміни, думка, що існуючі проблеми, які неможливо вирішити.
Створену ситуацію потрібно проробляти до тих пір, поки дитина не скаже, що тепер усім добре. Це орієнтир, що внутрішні конфлікти та напруження було “опрацьовано” на несвідомо-символічному рівні.
Результат від занять може бути двох видів:
- В поведінці дитини помітні певні зміни, і вона переносить свій “пісочний” досвід на реальне життя та ситуації, що його оточують.
- Дитина все одно пригнічена, що свідчить про глибоку проблему і її рішення ще “не дозріло”. Тоді психолог потрібен у бесіді довести, що в житті бувають ситуації, коли допомогти ніхто не може, і потрібно захищати себе самому. Таким чином посилюється психологічна стійкість і ми “включаємо” несвідомі захисні механізми. І через 3-5 занять проблему вірогідніше можна буде вирішити.
Так, правильно будуючі бесіду з дитиною під час пісочної терапії спеціаліст може досягти суттєвих результатів для вирішення її внутрішніх проблем.
